Микола Миколайович
Міклухо-Маклай (17.07.1846 – 14.04.1888)
– великий вчений-гуманіст, науковий спадок якого має велике значення для світової науки.
– великий вчений-гуманіст, науковий спадок якого має велике значення для світової науки.
Наукові здобутки вченого багатогранні.
Вони стосуються медицини, загальної біології, антропології і
порівняльної анатомії, ботаніки і зоології, географічних і соціально-
економічних проблем.
Батько вченого, Микола Ілліч Міклуха
(1818-1857 р.р.) інженер шляхів сполучення, походив із старовинного
козацького роду із міста Стародуб Чернігівської губернії. Дитячі і
юнацькі роки Миколи Миколайовича були овіяні мелодійними українськими
піснями, читанням вголос «Кобзаря» і досконалим володінням українською
мовою всіма членами родини.
З 1857 по 1863 роки навчався в школі Святої
Анни та у 2 гімназії міста Санкт Петербурга. В 1863-1864 роках вільний
слухач С.Петербурзького університету, фізико-математичного факультету.
1864-1866 роки продовжує навчання в Німеччині в Гейдельберзькому,
Лейпцизькому, Ієнському університетах. В 1866-1867 роках — мандрівка з
вченими-науковцями Геккелем, Грефом, Фолем на Канарські острови,
Мадейру, Тенериф, Гран-Канарію.
З 1869 року починає підготовку до першої
самостійної наукової експедиції до острова Нова Гвінея. Програму
досліджень затверджує рада Російського географічного товариства, з
дозволом мандрівки на корветі «Витязь». З 1871 по 1886 роки Микола
Миколайович з невеликими перервами живе і працює на островах Океанії, в
Австралії, на Новій Гвінеї. Вчений досконало вивчає антропологію і
етнографію первісних папуасів, чим доводить рівність рас і народів
світу. Створює проект Папуаського союзу, який повинен був стати
політичним об'єднанням нового типу.
Перебуваючи в Україні, вчений зібрав
2000 підписів жителів з Київської і Житомирської губерній, бажаючих
переселитись на землі Нової Гвінеї. Імперський уряд акт переселення
заборонив. Виконуючи заповіт батька повернутися в Україну, Микола
Міклухо-Маклай неодноразово перебував у місті Малин, де працював над
упорядкуванням щоденників і архівів.
Важкі випробування далеких
мандрівок вкрай підірвали стан здоров’я вченого. Багато його
далекоглядних ідей не здійснилось. У 1886 році Микола Миколайович
повернувся в Петербург і через два роки помер.
Унікальний етнографічний і
антропологічний матеріал був переданий по заповіту через князя
О.О. Мещерського в дарунок імперському Російському географічному
товариству. В 1986 році в місті Малин встановлено пам’ятник великому
вченому-географу.
У 2010 створений музей в с. Калитянське, Козелецького району Чернігівської області.
Герб роду Міклух
Музеями Міклухо-Маклая
http://museum.cult.gov.ua/s-kalytyanske-muzej-mykoly-mikluho-maklaya/
№ | Джерело |
1 | https://subject.com.ua/textbook/geography/11klas_71.html |
Немає коментарів:
Дописати коментар